Народився 5 грудня 1931р. у с. Шилівці на Полтавщині у сім’ї столяра. У 1937р. батька заарештували і відправили на заслання, з якого він не повернувся. Учився виключно російською мовою. 

Після війни вступив у Зіньківське ремісниче училище, бо там одягали і годували. Працював на Харківському заводі ім. Малишева, але захворів на легені, повернувся в Шилівку, став колгоспником. А мусив відпрацювати 3 роки. 

За «втечу» відсидів 4 місяці в колонії. Згодом повертається на Донбас, де береться за самоосвіту. Після армії навчався на філологічному факультеті Харківського університету. Важко переніс у 1961р. смерть брата, Григорія Тютюнника. 

Непросто було запальному Григору стримувати себе в такий бурхливий час. У 1961р. журнал «Крестьянка» друкує оповідання «В сумерки», написане російською. У 1963р. у Києві працював у газеті «Літературна Україна», у сценарній майстерні кіностудії ім. Довженка. У 1966р. надруковано першу книжку «Зав’язь».

 У 1970-х друкуються його твори. У 1980р. присуджено літературну премію ім. Лесі Українки. 7 березня 1980р. заподіяв собі смерть.   

Творчість: 1961р.оповідання «В сумерках», 1966р. книга «Зав’язь», 1969р. книга «Деревій», книга «Батьківські пороги», книга «Крайнебо», книга «Коріння»,         повість «Климко», повість «Вогник далеко в степу», збірка оповідань «Ласочка» та ін., новела «Три зозулі з поклоном»